Ќасамперед хот≥в би привернути увагу до того, що у назву теми нашого Укруглого столуФ Ц У‘ормуванн¤ стратег≥њ нац≥ональноњ консол≥дац≥њ в ”крањн≥: пошук моделей м≥жетн≥чноњ ≥нтеграц≥њФ Ц закладено своЇр≥дну внутр≥шню суперечн≥сть. –≥ч у т≥м, що терм≥н Уконсол≥дац≥¤Ф, коли йдетьс¤ про етн≥чну сферу, застосовуЇтьс¤, ¤к правило, до внутр≥етн≥чних обТЇднавчих процес≥в. онсол≥дац≥¤ означаЇ внутр≥шнЇ згуртуванн¤ певного етносу, н≥велюванн¤ в≥дм≥нностей м≥ж його рег≥ональними частинами ≥ супроводжуЇтьс¤ зм≥ною етн≥чноњ самосв≥домост≥.
Ќатом≥сть м≥жетн≥чна ≥нтеграц≥¤ Ц це взаЇмод≥¤ двох ≥ б≥льше етнос≥в чи етн≥чних сп≥льнот, що призводить до формуванн¤ у них р¤ду сп≥льних культурно-побутових ознак, але не викликаЇ зм≥н етн≥чноњ самосв≥домост≥.
ѕосиленн¤ м≥жетн≥чноњ взаЇмод≥њ стаЇ дедал≥ характерн≥шою рисою нин≥шнього етапу розвитку украњнського сусп≥льства. ѕроте ц¤ тенденц≥¤ за р≥зних соц≥альних умов здатна про¤витис¤ досить неоднозначно. ¬она може виступати одн≥Їю з обТЇктивних законом≥рностей зд≥йсненн¤ ≥нтеграц≥йних процес≥в, спри¤ти формуванню громад¤нського сусп≥льства, а може ви¤витис¤ джерелом загостренн¤ етнокультурних суперечностей.
¬ чому тут справа?
як в≥домо, зг≥дно з онституц≥Їю, етнонац≥ональну структуру ”крањни складають украњнська нац≥¤ (етн≥чна б≥льш≥сть), кор≥нн≥ народи ≥ нац≥ональн≥ меншини (разом Ц етн≥чна менш≥сть).
¬ основ≥ стосунк≥в м≥ж етн≥чною б≥льш≥стю ≥ етн≥чною менш≥стю лежать сп≥льн≥сть ≥ розб≥жн≥сть етн≥чних ≥нтерес≥в кожноњ з цих категор≥й. —п≥льн≥сть њх ≥нтерес≥в ви¤вл¤Їтьс¤ в головному Ц у прагненн≥ побудувати демократичну, соц≥ально ор≥Їнтовану правову державу. “≥льки така держава здатна забезпечити права ≥ свободи, добробут ≥ безпеку своњх громад¤н на основ≥ зваженого балансу ≥нтерес≥в вс≥х соц≥альних, соц≥ально-демограф≥чних та етн≥чних груп сусп≥льства. ≤нтереси нац≥ональних меншин зб≥гаютьс¤ тут з ≥нтересами украњнськоњ нац≥њ.
ѕроте в ≥нш≥й важлив≥й сфер≥ Ц у прагненн≥ етн≥чних сп≥льнот до розширеного в≥дтворенн¤ своњх етнокультурних ≥ етноментальних характеристик Ц њхн≥ ≥нтереси не завжди зб≥гаютьс¤. ÷е в≥дбуваЇтьс¤ тому, що в багатонац≥ональн≥й держав≥ або в держав≥ з багатонац≥ональним складом населенн¤, ¤кою Ї й ”крањна, етн≥чн≥ ≥нтереси формуютьс¤ у звТ¤зку з в≥дм≥нност¤ми в становищ≥ р≥зних етн≥чних груп в сусп≥льному житт≥. ¬≥дтак етн≥чн≥ ≥нтереси певноњ сп≥льноти соц≥олог≥чно стають ≥нтересами лише тод≥, коли дос¤гаЇтьс¤ в≥дпов≥дний р≥вень етн≥чноњ (груповоњ) самосв≥домост≥ даноњ сп≥льноти, а самй усв≥домленн¤ етн≥чних ≥нтерес≥в зд≥йснюЇтьс¤ у ход≥ перманентного процесу пор≥вн¤нн¤, тобто сп≥вставленн¤ р≥вн¤ задоволенн¤ етнокультурних потреб УсвоЇњФ сп≥льноти з аналог≥чним задоволенн¤м потреб ≥нших сп≥льнот. ≈тн≥чн≥ ≥нтереси завжди спр¤мован≥ на збереженн¤ або зм≥ну становища певноњ етн≥чноњ групи в сусп≥льств≥.
ќдним з найважлив≥ших дос¤гнень державноњ етнонац≥ональноњ пол≥тики ”крањни за роки њњ незалежност≥ стало створенн¤ умов дл¤ усв≥домленн¤ р≥зними етн≥чними сп≥льнотами своњх етн≥чних ≥нтерес≥в. –азом з тим, певн≥ розб≥жност≥ в цих ≥нтересах, спричинен≥, зокрема, синхронн≥стю процес≥в етн≥чного в≥дродженн¤ ¤к украњнськоњ нац≥њ, так ≥ кор≥нних народ≥в та нац≥ональних меншин, обТЇктивно породили де¤ку конкурентн≥сть стосунк≥в у ц≥й сфер≥ ≥ водночас де¤к≥ суперечност≥ розвитку пол≥етн≥чного украњнського сусп≥льства.
“ак≥ суперечност≥ не вичерпуютьс¤ розб≥жност¤ми м≥ж етн≥чними ≥нтересами титульноњ (украњнськоњ) нац≥њ та етн≥чними ≥нтересами сукупност≥ нац≥ональних меншин. ¬они про¤вл¤ютьс¤ ≥ ¤к суперечност≥ м≥ж ≥нтересами етн≥чних сп≥льнот, ¤к≥ претендують на статус кор≥нних народ≥в ”крањни, та ≥нтересами решти етн≥чних меншостей держави, ≥ ¤к суперечност≥ в середовищ≥ самих, так би мовити, УкласичнихФ нац≥ональних меншин ”крањни. Ќагадаю, що в силу р≥зних обставин, насамперед ≥сторичних, Ї у нас нац≥ональн≥ меншини (прим≥ром, угорц≥ та румуни), ¤к≥ мають значно б≥льш≥ можливост≥ дл¤ задоволенн¤ своњх етнокультурних потреб (школи, мова, культурн≥ центри тощо), н≥ж ≥нш≥ сп≥льноти. я вже не говорю про рос≥¤н, ¤к≥, ≥з зрозум≥лих причин, мають у своЇму розпор¤дженн≥ ц≥лком завершену етнокультурну, осв≥тню та мовну ≥нфраструктуру в ”крањн≥.
’оча завд¤ки зважен≥й ≥ досить ефективн≥й державн≥й етнонац≥ональн≥й пол≥тиц≥ м≥жетн≥чн≥ суперечност≥ в украњнському сусп≥льств≥ майже не про¤вл¤ютьс¤ назовн≥, вони несуть в соб≥ певний конфл≥ктогенний потенц≥ал. ўо потр≥бно зробити дл¤ того, аби м≥жетн≥чн≥ суперечност≥ й надал≥ не переростали в м≥жетн≥чн≥ конфл≥кти, а стали джерелом поступального конструктивного розвитку етнопол≥тичноњ сфери?
“акий розвиток можна забезпечити, на моЇ переконанн¤, т≥льки на шл¤хах поглибленн¤ м≥жетн≥чноњ ≥нтеграц≥њ. ѓњ мета Ц так розбудувати пол≥етн≥чне украњнське сусп≥льство, в ¤кому р≥зн≥ етн≥чн≥ сп≥льноти при збереженн≥ своЇњ ≥дентичност≥ будуть вважати ”крањну своњм домом ≥ ц≥нувати це. ћ≥жетн≥чна ≥нтеграц≥¤ Ц це не т≥льки потреба знаходженн¤ м≥ри зб≥гу етн≥чних ≥нтерес≥в, але й здатн≥сть до дов≥ри.
як правило, розр≥зн¤ють три р≥вн≥ м≥жетн≥чноњ ≥нтеграц≥њ:
державний (¤к розум≥ють ц≥ль ≥ засоби ≥нтеграц≥њ пол≥тики, ¤к≥ закони вони готують);
≥нтеграц≥¤ з точки зору етн≥чноњ б≥льшост≥ (в ¤ких формах ≥ на ¤ких умовах хоче сп≥вжити етн≥чна б≥льш≥сть з етн≥чними меншост¤ми);
≥нтеграц≥¤ з точки зору етн≥чних меншостей (в ¤ких формах ≥ на ¤ких умовах хочуть сп≥вжити етн≥чн≥ меншост≥ з етн≥чною б≥льш≥стю).
Ќа мою думку, стратег≥¤ ≥нтеграц≥њ в умовах украњнськоњ д≥йсност≥ вимагаЇ в≥д груп етн≥чних меншостей поступовоњ адаптац≥њ до основних ц≥нностей етн≥чноњ б≥льшост≥, а б≥льш≥сть маЇ адаптувати соц≥альн≥ ≥нститути (осв≥ту, культуру, управл≥нн¤, судову справу тощо) дл¤ њх кращоњ в≥дпов≥дност≥ потребам багатонац≥онального сусп≥льства. “аким чином, адекватною етнопол≥тичн≥й ситуац≥њ в ”крањн≥ моделлю м≥жетн≥чноњ ≥нтеграц≥њ сл≥д вважати акультурац≥ю. —еред ≥ншого, акультурац≥¤ вимагаЇ в≥д нац≥ональних меншин оволод≥нн¤ ними повною м≥рою мовою ≥ культурою титульного етносу при одночасному збереженн≥ своЇњ нац≥ональноњ мови ≥ своЇњ культури. Ќе випадково м≥жетн≥чну ≥нтеграц≥ю розум≥ють ≥ ¤к стан збереженн¤ культурноњ та етн≥чноњ ≥дентичност≥ не просто в процес≥ м≥жетн≥чноњ взаЇмод≥њ, а в повс¤кденних контактах з культурою етн≥чноњ б≥льшост≥.
« огл¤ду на тривалий пер≥од перебуванн¤ ”крањни у склад≥ ≥нших держав ≥ (¤к насл≥док) серйозне деформуванн¤ в минулому њњ етнонац≥ональноњ сфери, важко розраховувати на швидке дос¤гненн¤ повноњ м≥жетн≥чноњ ≥нтеграц≥њ украњнського сусп≥льства. ≤нтеграц≥¤ спр¤мована у майбутнЇ ≥ не може бути обмеженою в час≥.
—при¤тливими чинниками дл¤ усп≥шного просуванн¤ ”крањни шл¤хом м≥жетн≥чноњ ≥нтеграц≥њ Ї те, що:
”крањна дедал≥ ширше включаЇтьс¤ у св≥тове сп≥втовариство демократичних держав, насл≥дуючи при цьому в≥дпов≥дне законодавство ≥ практичний досв≥д вир≥шенн¤ етнопол≥тичних проблем;
ми маЇмо власний досить ц≥кавий та позитивний досв≥д розвТ¤занн¤ складних етнопол≥тичних проблем (пер≥од ”Ќ–, частково за доби ”–—–, п≥сл¤ проголошенн¤ незалежност≥ у 1991 роц≥);
безпека ≥ добробут етн≥чноњ б≥льшост≥ та етн≥чних меншостей в ”крањн≥ нев≥дд≥льн≥;
в украњнському етнопол≥тичному простор≥ не ≥снуЇ м≥жетн≥чних суперечностей, ¤ких не можна було б не вир≥шити мирними, компром≥сними засобами;
на побутовому р≥вн≥, що п≥дтверджують результати соц≥олог≥чних досл≥джень, в украњнському сусп≥льств≥ майже не спостер≥гаЇтьс¤ м≥жетн≥чноњ в≥дчуженост≥, чому спри¤ють м≥жетн≥чн≥ шлюби, д≥лове партнерство, пол≥етн≥чн≥ колективи на робот≥ ≥ т.д.
|
