ѕроцеси нац≥онального розвитку можна описувати з р≥зних точок зору, наприклад, економ≥ки, геопол≥тики, демограф≥њ, еколог≥њ, л≥нгв≥стики. ѕри цьому дуже корисно мати найб≥льш загальне, ц≥л≥сне баченн¤ ситуац≥њ. як його дос¤гнути? “реба погл¤нути на народ ¤к на живу ≥стоту, над≥лену псих≥кою Ч ¤к на психо≥нформац≥йну систему.
ѕсихо≥нформац≥йними системами Ї окрема людина, народ, раса, людство. ¬≥дпов≥дно, њхн≥й розвиток описуЇтьс¤ де¤кими ун≥версальними законом≥рност¤ми. ÷е означаЇ, що дл¤ досл≥дженн¤ народу можна використати так≥ ж п≥дходи, ¤к ≥ при досл≥дженн≥ окремоњ людини. «окрема, етногенетичний п≥дх≥д. ¬перше його запропонував украњнський вчений, доктор економ≥чних наук професор ёр≥й аниг≥н.
≤де¤ етногенетики достатньо проста. якщо вз¤ти окрему людину, то вона маЇ батька ≥ мат≥р, д≥да ≥ бабу, ≥нших предк≥в по материнськ≥й ≥ батьк≥вськ≥й л≥н≥њ. ѕод≥бно ≥ етноси: вони народжуютьс¤ внасл≥док взаЇмод≥њ батьк≥вського ≥ материнського начала, дозр≥вають ≥ сам≥ можуть виступити в рол≥ батька або матер≥ дл¤ нового етносу. ожний етнос, ¤к ≥ людина, маЇ свою генеалог≥ю.
« погл¤ду психо≥нформатики, ”крањна Ц це геосоц≥альна ≥стота, ¤ка розвиваЇтьс¤ на територ≥њ ”крањни принаймн≥ з час≥в виникненн¤ ≥ндоЇвропейц≥в. ѓњ розвиток в≥дбуваЇтьс¤ в пульсуючому режим≥, тобто маЇ цикл≥чний характер. ¬перше на це звернув увагу професор иЇво-ћогил¤нськоњ академ≥њ доктор ≥сторичних наук ћикола „михов. ¬≥н просл≥дкував т≥сний звТ¤зок м≥ж природними ≥ соц≥альними процесами на територ≥њ ѕ≥вн≥чного ЌадчорноморТ¤. ÷е даЇ п≥дстави вважати ”крањну не просто соц≥альним, а геосоц≥альним орган≥змом, тобто таким, ¤кий перебуваЇ в орган≥чному звТ¤зку з природою, енергетикою ≥ метаф≥зикою своЇњ земл≥. ќсобливе значенн¤ дл¤ ”крањни маЇ цикл тривал≥стю 532 роки. –≥ч у т≥м, що прот¤гом кожного 532-р≥чного циклу на територ≥њ ”крањни спостер≥гаЇтьс¤ спочатку пас≥онарний спалах, демограф≥чний вибух ≥ пер≥од розкв≥ту, ¤к≥ через три стор≥чч¤ зм≥нюютьс¤ стар≥нн¤м ≥ занепадом. ѕ≥сл¤ цього в≥дбувавс¤ новий пас≥онарний спалах ≥ т.д.
« погл¤ду етногенетики, кожний 532-р≥чний цикл описуЇ народженн¤, становленн¤, розкв≥т та згасанн¤ чергового украњнського етносу ≥ створюваноњ ним державноњ системи. ўоб у цьому переконатись, достатньо пригл¤нутись до ≥стор≥њ ”крањни хоча б прот¤гом двох останн≥х тис¤чол≥ть. ѕочаток 5-го стол≥тт¤ (419 р.) Ц народженн¤ јнтського союзу; через 532 роки, у середин≥ 10-го стол≥тт¤ (941 р.) Ц народженн¤ ињвськоњ –ус≥; ще через
532 роки, у к≥нц≥ 15-го стол≥тт¤ (1483) Ц народженн¤ озацькоњ держави. якщо точн≥ше, то йдетьс¤ про народженн¤, розвиток ≥ згасанн¤ трьох украњнських етнос≥в Ц Уант≥вФ, Урусич≥вФ ≥ Укозак≥вФ. ¬они сп≥вв≥днос¤тьс¤ м≥ж собою ¤к д≥д, батько ≥ син.
≤ хоча њх обТЇднуЇ надзвичайно багато Ц мова, культура, звичањ, територ≥¤, генофонд та багато ≥ншого, проте це окрем≥, самост≥йн≥ етносоц≥альн≥ ≥стоти. ѕод≥бн≥сть м≥ж народом козак≥в ≥ народом ињвськоњ –ус≥ приблизно така ж, ¤к под≥бн≥сть м≥ж сином ≥ батьком або донькою ≥ мат≥рТю. “ому ≥стор≥¤ ”крањни Ц це ≥стор≥¤ украњнськоњ генетичноњ л≥н≥й етнос≥в, ≥стор≥¤ украњнського роду.
ѕриродно, виникаЇ питанн¤, хто виступаЇ в рол≥ чолов≥чого ≥ ж≥ночого начала? “ут ми вже входимо в царину етноембр≥олог≥њ Ц розд≥лу психо≥нформатики, ¤кий досл≥джуЇ механ≥зми зачатт¤ нових етносоц≥альних орган≥зм≥в. ћатеринський етнос можна у¤вити у вигл¤д≥ ¤йцекл≥тини, а чолов≥чий Ц у вигл¤д≥ сперматозоњда. ожн≥ 532-роки на територ≥њ ”крањни визр≥ваЇ У¤йцекл≥тинаФ, ¤ка ≥ ¤вл¤Ї собою потенц≥йне материнське начало нового етносу.
ќдн≥Їю з ознак готовност≥ ц≥Їњ У¤йцекл≥тиниФ до запл≥дненн¤ Ї ситуац≥¤ системноњ кризи, в ¤к≥й перебуваЇ ”крањна. ÷е майже ц≥лковита безпорадн≥сть, дезорган≥зац≥¤, нездатн≥сть захистити себе, розвал економ≥ки, дезор≥Їнтац≥¤, духовна криза. ѕод≥бн≥ кризов≥ ситуац≥њ ”крањна переживала в к≥нц≥ кожного 532-р≥чного циклу: це ≥ поразка у в≥йн≥ з готами у 4-му стол≥тт≥, ≥ м≥жусобиц≥ п≥сл¤ розвалу держави ант≥в у 8-му стол≥тт≥, ≥ беззахисн≥сть перед татарами у 13-му стол≥тт≥.
ѕродовженн¤м цього р¤ду Ї нин≥шн¤ ситуац≥¤ в ”крањн≥: розвал економ≥ки ≥ соц≥альноњ ≥нфраструктури, надзвичайна залежн≥сть в≥д –ос≥њ ≥ «аходу, величезн≥ зовн≥шн≥ борги, парал≥ч державного управл≥нн¤, р≥зке зменшенн¤ народжуваност≥, понад двом≥льйонне скороченн¤ населенн¤. ’арактерний момент: п≥д час попередн≥х криз значна частина населенн¤ ”крањни або винищувалась, або забиралась у рабство. —ьогодн≥ маЇмо фактично те ж саме, лише у безкровний спос≥б. ’то слабк≥ший Ц той вмираЇ в≥д хвороб ≥ стрес≥в. ¬елика к≥льк≥сть ≥нтелектуально активних людей вињхала за кордон (не без допомоги пол≥тики Ув≥дкачуванн¤ м≥зк≥вФ).
ј де¤к≥ форми рабства взагал≥ лишились без зм≥н: п≥сл¤ розпаду —–—– з ”крањни вињхало 400 000 ж≥нок, з них 100 000 знаход¤тьс¤ в положенн≥ сексуальних рабинь. Ќин≥шнЇ населенн¤ ”крањни Ц це залишки козацького етносу, народженого 5 стол≥ть тому, ¤кий зараз перебуваЇ в стан≥ тотальноњ кризи.
ќтже, ознакою готовност≥ геосоц≥ального орган≥зму ”крањна до етнозачатт¤ Ї гостра система криза. јле чи вже Ї в ”крањн≥ Уетн≥чна ¤йцекл≥тинаФ? “ак, Ї: 10 рок≥в тому вона ще була незр≥лою, але сьогодн≥ вже готова дл¤ свого преображенн¤. ÷е активна частина населенн¤ ”крањни, ¤ка вижила в екстремальних умовах перех≥дного пер≥оду, зберегла здоровТ¤, працездатн≥сть ≥ в≥ру в себе та своњх д≥тей, випрацювала в соб≥ особливу ≥нтелектуальну пластичн≥сть, в≥дкрит≥сть до нових знань та п≥дход≥в, здатн≥сть до синтезу ≥ нестандартних д≥й. ÷е наша молодь, ¤ка любить ”крањну, наполегливо оволод≥ваЇ знанн¤ми ≥ не збираЇтьс¤ н≥куди зв≥дси вињжджати. ÷е профес≥онали, ¤к≥ вже працюють на р≥вн≥ св≥тових стандарт≥в або наближаютьс¤ до них. ÷е украњнський б≥знес, ¤кий не боњтьс¤ жодноњ конкуренц≥њ ≥, ¤к голодний тигр, готуЇтьс¤ до великого стрибка. ÷е пол≥тики, державн≥ управл≥нц≥ ≥ службовц≥, ¤к≥ не шкодують сил заради того, щоб њхн¤ ”крањна стала потужною св≥товою державою. ÷е ≥нтелектуально-духовна ел≥та, ¤ка не скиглить ≥ не нар≥каЇ на житт¤, а зм≥нюЇ себе, пильно вдивл¤Їтьс¤ в майбутнЇ ≥ працюЇ, працюЇ, працюЇ...
ј що собою ¤вл¤Ї батьк≥вське начало? ƒавайте згадаЇмо, взаЇмод≥¤ з ¤кими етносами передувала народженню ињвськоњ –ус≥ ≥ народу козак≥в. ÷е були вар¤ги ≥ литовське лицарство.
¬ обох випадках вони виступили в рол≥ державотворчого ферменту, а згодом розчинились в новоствореному украњнському етнос≥. «вертаЇ увагу те, що взаЇмод≥¤ ”крањни з вар¤гами ≥ Ћитвою була практично безконфл≥ктною. ’то так≥ вар¤ги ≥ литовц≥? ÷е ≥ндоЇвропейц≥, ¤к≥ колись вийшли з украњнського Уетн≥чного котлаФ, ≥ тому при поверненн≥ на материнськ≥ територ≥њ сприймалис¤ ¤к своњ. ” сучасних терм≥нах, це була ≥ндоЇвропейська д≥аспора, що повернулась.
ѕривертаЇ увагу ще один важливий момент, а саме те, що напередодн≥ етн≥чного зачатт¤ батьк≥вськ≥ етноси також переживали системну кризу: вар¤ги перебували в процес≥ швидкоњ асим≥л¤ц≥њ серед народ≥в ™вропи, а Ћитва вела смертельну в≥йну з “евтонським ≥ Ћ≥вонським орденами. «ачатт¤ нового етносу було механ≥змом сп≥льного подоланн¤ системноњ кризи ¤к материнського, так ≥ чолов≥чого етносоц≥альних орган≥зм≥в. ƒл¤ продовженн¤ житт¤ у них був лише один вих≥д Ц злитт¤ в сотворен≥й ними нов≥й ≥стот≥, у своњй дитин≥.
„олов≥чий етнос може бути в сотн≥ ≥ тис¤ч≥ раз≥в меншим за материнський етнос. јле це той випадок, коли Умала закваска квасить усе т≥стоФ. ѕризначенн¤ батьк≥вського етносу ¤краз ≥ пол¤гаЇ в тому, щоб виступити в рол≥ ферменту ≥ катал≥затора етнотворенн¤ й державотворенн¤. ¬се решта залежить в≥д ¤костей материнського етносу.
ј тепер саме ц≥каве: хто може бути батьк≥вським ферментом нового украњнського етносу, що незабаром маЇ народитис¤. ќчевидно, що етнос-батько маЇ в≥дпов≥дати чотирьом головним умовам:
бути ≥ндоЇвропейським етносом;
бути дл¤ украњнц≥в психолог≥чно близьким;
нести потужне орган≥зац≥йне начало;
перебувати в стан≥ системноњ кризи з реальною загрозою зникненн¤.
який етнос в≥дпов≥даЇ цим критер≥¤м? Ћише один Ц зах≥дна украњнська д≥аспора, передус≥м молода генерац≥¤ б≥знесмен≥в, управл≥нц≥в та експерт≥в. ѕо-перше ≥ по-друге, це не просто ≥ндоЇвропейц≥, а украњнц≥ (тобто по цим критер≥¤м маЇмо ≥деальний вар≥ант). ќчевидно, що з ними значно легше порозум≥тис¤, н≥ж, скаж≥мо, з американськими англо-саксами. ѕо-третЇ, вони Ї нос≥¤ми ментальност≥, сформованоњ в умовах д≥лового (нав≥ть надм≥рно д≥лового) ≥ прагматичного «аходу.
ѕо-четверте, через одне покол≥нн¤ њм загрожуЇ ц≥лковита асим≥л¤ц≥¤ Ц ще к≥лька дес¤тил≥ть, ≥ вони вже будуть не етн≥чними украњнц¤ми, а звичайними американц¤ми, канадц¤ми чи англ≥йц¤ми.
«вернемо увагу, що ”крањн≥ потр≥бна особиста присутн≥сть украњнц≥в д≥аспори, а не просто њхн≥ ≥нвестиц≥њ. ”крањна передус≥м потребуЇ в≥д д≥аспори орган≥зац≥йного ферменту, запровадженн¤ ефективного менеджменту в ус≥х без вин¤тку сферах свого житт¤. ¬ ”крањн≥ вже почала активно д≥¤ти нова генерац≥¤ державних управл≥нц≥в, б≥знесмен≥в ≥ висококвал≥ф≥кованих фах≥вц≥в, швидко п≥дростаЇ талановита молодь. ѕроте вс≥ вони конче потребують п≥дтримки, посиленн¤, доступу до св≥тового досв≥ду, досконалих зразк≥в дл¤ насл≥дуванн¤, особистого прикладу з≥ сторони тих людей, ¤ких вони вважають своњми, р≥дними, украњнськими. ѕотр≥бно ¤комога б≥льше особистих приклад≥в того, що украњнц≥ можуть бути кращими не лише в науц≥, мистецтв≥, спорт≥ чи в≥йськов≥й справ≥, але ≥ в глобальному б≥знес≥, ф≥нансах, державному управл≥нн≥, геопол≥тиц≥.
оли почнетьс¤ зачатт¤ нового украњнського етносу? ћоже памТ¤таЇте, ¤к було на телесеансах ашп≥ровського: У¬и чекаЇте, поки почнетьс¤ сеанс психотерап≥њ? ¬≥н вже почавс¤Ф. “ак ≥ у нас Ц процес етнозачатт¤ вже почавс¤. «верн≥мос¤ ще раз до ембр≥олог≥њ. ¬≥домо, що зачатт¤ проходить у дв≥ фази:
—початку в≥дбуваЇтьс¤ активац≥¤ ¤йцекл≥тини Ц завжди внасл≥док зовн≥шн≥х вплив≥в: дотику сперматозоњда, зовн≥шнього п≥двищенн¤ температури, х≥м≥чного чи механ≥чного подразненн¤. явище активац≥њ пол¤гаЇ в тому, що неймов≥рно швидко Ц прот¤гом к≥лькох хвилин Ц в≥дбуваЇтьс¤ переструктуруванн¤ ¤йцекл≥тини. ѕ≥сл¤ завершенн¤ активац≥њ ¤йцекл≥тина стаЇ готовою до сприйн¤тт¤ батьк≥вського начала.
Ќа друг≥й фаз≥ в≥дбуваЇтьс¤ внесенн¤ в ¤йцекл≥тину генетичного матер≥алу батька ≥ зачатт¤ новоњ ≥стоти.
ѕерша фаза етнозачатт¤ геосоц≥ального орган≥зму ”крањна розпочалась в к≥нц≥ 1999-го року, коли ѕрезидент призначив ѕремТЇром ¬≥ктора ёщенка ≥ дав йому достатньо свободи дл¤ формуванн¤ ур¤ду. ÷е в≥дбулось передус≥м в результат≥ жорсткого тиску з боку —Ўј, а також безцеремонних претенз≥й –ос≥њ на украњнську власн≥сть в рахунок погашенн¤ борг≥в. “обто активац≥¤ справд≥ в≥дбулась внасл≥док зовн≥шн≥х стимул≥в.
—к≥льки часу займе перша фаза Ц ми не знаЇмо. ¬≥домо лише, що за ≥сторичними м≥рками це в≥дбуваЇтьс¤ миттЇво. ѕриблизно через один-два роки ”крањна маЇ бути достатньо впор¤дкованою дл¤ переходу до другоњ фази. “обто в держав≥ вже буде б≥льш-менш привабливий ≥нвестиц≥йний кл≥мат, буде послаблено податковий прес, стане менше корупц≥њ, безв≥дпов≥дальност≥ ≥ розхл¤баност≥.
Ќа друг≥й фаз≥ маЇ розпочатись Увнесенн¤ генетичного матер≥алуФ, тобто безпосередн≥й ≥нтенсивний контакт материнськоњ ”крањни з украњнською д≥аспорою, передус≥м зах≥дною:
з тими, хто покинув ”крањну п≥сл¤ другоњ св≥товоњ в≥йни;
з тими, хто народивс¤ вже у д≥аспор≥;
з тими, хто вињхав з ”крањни з початком перебудови.
Ѕагато хто перењде до ”крањни на пост≥йне проживанн¤, ≥нш≥ налагод¤ть т≥сн≥ б≥знесов≥ чи ≥нформац≥йн≥ контакти, виникнуть нов≥ с≥мТњ. Ќа ц≥й фаз≥ украњнц≥ всього св≥ту мають перетворитись на глобальний етносоц≥альний орган≥зм.
«авд¤ки сп≥льним зусилл¤м прот¤гом одного покол≥нн¤ на територ≥њ ”крањни маЇ народитис¤ новий украњнський етнос Ц етнос новоњ, пост≥ндустр≥альноњ, ≥нформац≥йноњ епохи. ¬≥н створить нову нац≥ю ≥ нову державну систему, ≥деально пристосовану до св≥ту III-го тис¤чол≥тт¤.
«г≥дно з ритм≥кою розвитку геосоц≥ального орган≥зму ”крањна, це народженн¤ маЇ в≥дбутис¤ приблизно у 2015-у роц≥.
ќсобливу роль у формуванн≥ нового украњнського етносу мають в≥д≥грати нац≥ональн≥ меншини, що проживають в ”крањн≥.
ѕо-перше, завд¤ки њм новий украњнський етнос набуде певного ун≥версал≥зму ≥ волод≥тиме б≥льшою р≥зноман≥тн≥стю реакц≥й на цив≥л≥зац≥йн≥ виклики, ¤к≥ кидаЇ людству нин≥шн¤ кризова епоха.
ѕо-друге, завд¤ки збереженню њхньоњ етн≥чноњ ≥дентичност≥ громад¤ни ”крањни матимуть можлив≥сть знайомитис¤ з культурою ≥нших нац≥й без перетину власних державних кордон≥в.
ѕо-третЇ, активне включенн¤ нац≥ональних менших в процес державотворенн¤ значно полегшить ”крањн≥ налагодженн¤ взаЇмод≥њ ≥з зовн≥шн≥м св≥том.
«авд¤ки формуванню нового етносу ”крањна маЇ можлив≥сть уникнути небезпек етн≥чного протисто¤нн¤ ≥ забезпечити гармон≥йний розвиток вс≥х нац≥ональних культур. ƒл¤ цього потр≥бно виправити деформац≥њ, ¤к≥ були допущен≥ в часи —–—–, передус≥м щодо украњнського етносу, ≥ не допустити нових деформац≥й.
ќсобливе значенн¤ маЇ дл¤ нового украњнського етносу волод≥нн¤ не лише украњнською ≥ Ївропейськими мовами, але й рос≥йською мовою. ћи не можемо допустити, щоб новий украњнський етнос був обмежений в доступ≥ до рос≥йськомовних ≥нформац≥йних ресурс≥в. “им б≥льше, що вони творились не лише рос≥¤нами, але й украњнц¤ми, причому частка останн≥х дуже суттЇва.
« детальн≥шими матер≥алами щодо особливостей ≥ перспектив нац≥отворчого процесу в ”крањн≥ можна буде ознайомитись у часопис≥ Уѕерех≥д-IV. ∆урнал духовноњ, владноњ, б≥знесовоњ ≥ профес≥йноњ ел≥тиФ, число 1 (3) 2000 р. (≥нтернет-верс≥¤ www.perehid.kiev.ua).
|
